Погода в Украине

 
Locations of visitors to this page

Невідкладна урологічна патологія в практиці лікарів швидкої медичної допомоги і відділень термінової та планової консультативної медичної допомоги
Написав В.І. Горовий, В.П. Головенко, Б.Г. Віденко, В.Г. Даценко, Р.К. Балацький; м. Вінниця   

У загальній структурі захворюваності дорослого населення урологічні хвороби складають 2-3%, а в структурі причин первинної інвалідності – 4-5%. Розвиток невідкладної урологічної допомоги – важливий шлях підвищення якості лікування хворих, зниження рівня інвалідності та смертності.
Невідкладні урологічні захворювання та стани складають 7-10% від усіх невідкладних станів, за даними урологічних відділень 42-55% хворих надходять у стаціонар у невідкладному порядку.

Велика роль у наданні невідкладної медичної допомоги населенню належить лікарям бригад швидкої медичної допомоги (ШМД), які обслуговують приблизно 10-11 викликів на 1000 населення, із них 2-12% є виклики до ургентних хворих урологічного профілю. Лікар ШМД повинен швидко розібратись у характері патологічного процесу в сечостатевих органах, правильно надати лікарську догоспітальну допомогу, на високому рівні виконати невідкладні урологічні інструментальні діагностично-лікувальні маніпуляції, а також своєчасно транспортувати хворого в спеціалізований стаціонар. До 10-24% хворих доставляють бригади ШМД в урологічне відділення не за профілем , частіше всього у них діагностують холецистит, гострий апендицит, попереково-крижовий радикуліт, гостру кишкову непрохідність. Це зв’язано зі складністю клінічної картини хірургічних хвороб у початковій стадії, невеликим строком спостереження за хворими та недостатнім знанням лікарями ШМД ургентної урологічної патології.
Велика роль у наданні невідкладної висококваліфікованої допомоги хворим з урологічною патологією в районах області належить черговим урологам відділень термінової та планової консультативної медичної допомоги (ТПКМД, раніше санітарної авіації). В доступній літературі ми не знайшли даних за структуру викликів чергового уролога відділення ТПКМД.
Метою нашого дослідження було встановлення структури виїздів бригад ШМД до хворих з невідкладною патологією в м.Вінниці та надання їм допомоги за даними карт виклику, а також встановлення структури викликів чергового уролога ТПКМД Вінницької обласної клінічної лікарні.
За останні 5 років Вінницькою станцією ШМД здійснено 13252 виїзди до 12876 хворих з урологічною патологією, що склало 2,2% від усіх викликів. Причинами виклику бригад ШМД були такі невідкладні захворювання та стани: ниркова колька – 62,4%; гострий пієлонефрит чи загострення хронічного пієлонефриту - 14,9%; гостра затримка сечі – 14,1%; гострий цистит – 4,6%; пошкодження сечостатевих органів - 1,6%; фімоз; ускладений баланопоститом чи парафімозом – 1,5%; інші – 0,9%. Із 12876 хворих 9996 (77,6%) були госпіталізовані в урологічне відділення.
Левова частина викликів бригад ШМД була обумовлена нирковою колькою. Показанням до госпіталізації хворих з нирковою колькою були:
1) відсутність ефекту від знеболюючої та спазмолітичної терапії;
2) повторний виклик до хворого;
3) наявність макрогематурії;
4) наявність гіпертермії;
5) наявність анурії чи олігоанурії.
Хворих з гострим пієлонефритом (чи загостренням хронічного) транспортували в урологічний стаціонар для встановлення чи виключення обструктивного фактора (каменя миски чи сечовода) та проведення відповідної терапії. Хворих з гострою затримкою сечі (в більшості випадків на грунті доброякісної гіперплазії простати), а також пошкодженням сечостатевих органів також госпітолізували в урологічний стаціонар. При необхідності на догоспітальному етапі їм виконували катетеризацію сечового міхура еластичним катетером. Хвворим жінкам з гострим циститом, не ускладненим висхідним пієлонефритом (відсутня гіпертермія) призначалась діуретична, спазмолітична та антибактеріальна терапія з рекомендацією звернутися до амбулаторного уролога за за місцем проживання. У разі розвитку висхідного пієлонефриту хворих госпіталізували. Хворим з фімозом, ускладненим баланопоститом чи парафімозом, невідкладна допомога надавалась в приймальному відділенні дитячим чи дорослим урологом.
За останні 10 років урологами відділення ТПКМД Вінницької обласної лікарні обслуговано 25821 ургентних викликів в райони області та лікарні міста, із них через гостру урологічну патологію – 633 (2,45%). Структура невідкладних урологічних захворювань, через які викликався уролог, наведена в таблиці 1.

Табл. 1

Структура викликів чергового уролога відділення ТПКМД Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова за 10 років

Табл.1

Причинами викликів уролога відділення ТПКМД частіше всього були пошкодження сечостатевих органів (33,5%), гостра затримка сечі на грунті доброякісної гіперплазії та інших захворювань простати (25,8%), гострі запальні захворювання сечостатевих органів (17,1%). У районах області та лікарнях м.Вінниці черговими урологами виконано 105 (16,6%) невідкладних урологічних операцій на сечостатевих органах або майже кожний шостий виклик вимагав хірургічного втручання.
Таким чином, невідкладні урологічні захворювання та стани є причиною викликів бригади ШМД в 2,2% випадків, чергового уролога відділення ТПКМД – 2,45%. В структурі викликів бригади ШМД переважала ниркова колька, а в структурі викликів чергового уролога відділення ТПКМД - пошкодження сечостатевих органів.