Погода в Украине

 
Locations of visitors to this page

Как свищет ветер осенний!
Тогда лишь поймете мои стихи,
Когда заночуете в поле.

МІСЦЕВА АНЕСТЕЗІЯ

Найбільшого поширення у клінічній практиці набули місцева інфільтраційна, термінальна (поверхнева) та різні види провідникової анестезії. Іноді застосовують анестезію охолодженням, внутрішньокісткову, внутрішньосудинну під джгутом, акупунктурну анальгезію.
Лікарські засоби, які застосовують для місцевої анестезії, належать до групи місцевоанестезуючих засобів.
Підготовка до місцевої анестезії: перед початком знеболювання потрібно підготувати обладнання, прилади і лікарські засоби для проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ).
Термінальна (поверхнева) анестезія. Анестезії слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, сечового міхура досягають змащуванням або зрошенням їх місцевими анестетиками, здатними проникати через неушкоджені слизові оболонки. Термінальну анестезію застосовують перед інтубацією трахеї для зменшення подразливого впливу інтубаційної трубки, при бронхоскопії (за допомогою розпилювача Макінтоша або гортанного шприца).
Інфільтраційна анестезія. Анестезію починають з інфільтрації визначеного місця розтину шкіри утворенням "лимонної кірки". Для цього місцевий анестетик вводять внутрішньошкірно шприцем через тонку голку. Потім довгою голкою, насадженою на шприц місткістю 10-20 мл, роблять інфільтрацію підшкірної клітковини. Ділянка інфільтрації має бути більшою від зони передбачуваного розтину.
Внутрішньокісткова анестезія. При операціях на кінцівках можна використовувати внутрішньокісткову анестезію. Для цього кінцівку піднімають, на неї накладають джгут (або манжету), затягуючи його до зникнення пульсу на периферичних артеріях. Після анестезії шкіри, підшкірної клітковини та окістя поблизу суглоба або в ділянці губчастої кістки товстою голкою з мандреном проколюють м'які тканини. Обертальним рухом проводять голку через кірковий шар кістки в губчасту речовину на 1-1,5 см і повільно вводять місцевий анестетик.
Провідникова анестезія. Провідникової анестезії досягають дією місцевого анестетика на стовбур чутливого нерва, внаслідок чого він припиняє проводити больові імпульси з операційного поля до головного мозку. При цьому розчин анестетика вводять пери- або ендоневрально. Використовують більш концентровані, ніж для місцевої інфільтраційної анестезії, розчини анестетиків (1-2% розчин лідокаїну гідрохлорид, 0,5% розчин бупівакаїну гідрохлорид).
Спиномозкова анестезія (СМА).
Показання:
• при операціях на нижніх кінцівках (травматолого-ортопедичні оперативні втручання та хірургічна корекція судинної патології),
• при ураженнях нижнього поверху черева (грижесічіння, апендектомія), шлунка та жовчного міхура (за особливими показаннями: при наявності тяжких супутніх захворювань серцево-судинної системи та органів дихання тощо),
• при операціях на промежині.
Проведення СМА показане при планових оперативних втручаннях; як виняток – проведення СМА слід розглядати як метод вибору анестезії в ургентних хворих.
До виконання СМА допускаються анестезіологи:
• які знають клінічний перебіг і ускладнення СМА; .
• які вміють виконувати пункцію спинномозкового каналу;
• які знають прикладну фармакологію препаратів, що вводять субарахноїдально;
• які освоїли методи та прийоми діагностики різних варіантів гострої дихальної та серцево-судинної недостатності;
які досконало володіють технікою серцево-легеневої реанімації.

Джерело інформації:
1. Местная анестезия: Иллюстрированное практическое руководство. М.Малрой, пер. с англ. /Под ред. С.И.Емельянова.- Москва: Бином. Лаборатория знаний, 2003.-301с.
2. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко P.O. Анестезіологія, реаніматологія та інтенсивна терапія: Підручник.- Київ: Вища школа, 2003.-399с.