Погода в Украине

 
Locations of visitors to this page

Цветы увяли.
Сыплются, падают семена,
Как будто слезы...

ПРОВЕДЕННЯ НАРКОЗУ ЗАКИСОМ АЗОТУ

Показання: однокомпонентний наркоз діазоту оксидом (закисом азоту) через недостатню анестетичну потужність та наявність збудження застосовується тільки для анестезії при болючих маніпуляціях, пологах, у стоматології, в амбулаторно-поліклінічній практиці. Діазоту оксид знайшов широке застосування як один із компонентів комбінованого наркозу в поєднанні з анальгетиками, міорелаксантами, препаратами для невролептанальгезії та іншими загальними анестетиками.

Протипоказання: прийом їжі хворим менше 4-х годин тому; травми голови; порушення свідомості; гостра наркотична чи алкогольна інтоксикація; диспноє; ціаноз; підозра чи наявність пневмотораксу; хронічні обструктивні захворювання легень, що потребують оксигенотерапії з вмістом О2 у суміші понад 25%; травми грудної клітки; набряк легень; біль у животі; гостра кишкова непрохідність; декомпресійна хвороба; повітряна емболія; шок; значні ушкодження обличчя.
Обладнання: джерела кисню та закису азота, наркозний апарат, тонометр, пульсоксиметр, лицьові маски, повітроводи, ларингоскоп, інтубаційні трубки.

Техніка:

1. Зібрати анамнез та провести клінічне обстеження хворого.

2. Підготувати та перевірити робочий стан наркозного апарату, інших пристроїв.

3. Провести інгаляцію О2 у 100% концентрації протягом 2-3 хвилин.

4. Провести інгаляцію газонаркотичної суміші із співвідношенням N2О:О2=3:1 протягом 3-5 хвилин з подальшим співвідношенням N2О:О2=2:l чи 1:1.

5. Припинення наркозу проводити шляхом повільного зниження концентрації N2О та поступового підвищення концентрації О2 до 100%.

6. Провести інгаляцію О2 у концентрації 100% протягом 4-5 хвилин.

7. Під час проведення наркозу – постійний контроль стану свідомості хворого, адекватності зовнішнього дихання (екскурсія грудної клітки, частота дихання, рівня сатурації кисню (виміряного за допомогою пульсоксиметра), наявності чи відсутності ціанозу та гіперемії шкіри, слизових оболонок), артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, складу газонаркотичної суміші, що подається хворому, адекватності роботи наркозного апарату.

Можливі ускладнення: порушення прохідності дихальних шляхів, гіпоксія, аспіраційний синдром, аритмії, підвищення внутрішньочерепного тиску.

 

Джерело інформації:
1. Анестезиология и реаниматология: Учебник. Под ред. В.Д.Малышева, С.В.Свиридова.-Москва: Медицина.-2005.-528с.
2. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В.,Ткаченко P.O. Анестезіологія, реані¬матологія та інтенсивна терапія: Підручник.- Київ: Вища школа, 2003.-399 с.