Загальні заходи включають: 1. Надання хворому сидячого положення з опущеними нижніми кінцівками. 2. Сублінгвально дати 1-2 таблетки нітрогліцерину, повторно через 5 хвилин (обов'язково проконтролювати АТ, при вираженій артеріальній гіпотензії нітрогліцерин не використовується). Можна також застосовувати аерозоль нітрогліцерину або ізосорбіду динітрату. 3. Внутрішньовенно струминно ввести 1-2 мл 1% розчину морфіну або 2 мл 0,25% розчину дроперидолу в 10 мл 5% розчину глюкози або фізіологічного розчину. 4. Провести оксигенотерапію шляхом інгаляції 100% зволоженого кисню через носові катетери з піногасниками (як піногасники застосовують пари 70-96% етилового спирту або 10% розчин антифомсилану). 5. Можна використовувати накладання венозних джгутів на нижні кінцівки. Подальші етапи в лікуванні гострої лівошлуночкової недостатності полягають в диференційованому призначенні медикаментозної терапії в залежності від рівня AT: І. Медикаментозна терапія набряку легень при підвищеному AT: 1. В першу чергу використовують препарати, що ефективно та швидко знижують AT (периферичні вазодилататори та гангліоблокатори): - Нітропрусид натрію, вводять внутрішньовенне крапельне 30 мг в 250-500 мл 5% розчину глюкози з початковою швидкістю 30 мкг (6 крапель) в хвилину. В подальшому темп інфузії регулюють в залежності від динаміки AT. - Або нітрогліцерин 1% - 2,0 мл розводять в 200-250 мл 5% розчину глюкози або ізотонічного розчину та вводять внутрішньовенне крапельне зі швидкістю 20-30мг/хвилину (5-7 крапель в хвилину), збільшуючи швидкість кожні 3-5 хвилин до появи клінічного ефекту (купірування набряку легень, систолічний AT не повинен зменшуватись нижче 100 мм. рт.ст.). Особливо показане внутрішньовенне введення нітрогліцерину для купірування набряку легень при гострому коронарному синдромі. - Або арфонад 250 мг розводять в 100-150 мл 5% розчину глюкози або фізіологічного розчину та вводять внутрішньовенне крапельне. - Або пентамін 5% -1,0 мл розводять в 20 мл 5% розчину глюкози або фізіологічного розчину та вводять внутрішньовенне, дуже повільно під контролем AT. - Або бензогексоній 2% -1,0 мл (вводити як пентамін). Примітка: при введені гангліоблокаторів (пентамін, бензогексоній) рівень AT не повинен знижуватись більше, ніж на 1/3 від початкового рівня. Недоліки цих препаратів: можуть викликати неконтрольовану артеріальну гіпотензію, дія їх короткочасна. 2. Одночасно вводять фуросемід 60-80 мг внутрішньовенне струминне. ІІ.Медикаментозна терапія набряку легень при нормальному AT: 1. Препаратами вибору є препарати нітрогліцерину (див. купірування набряку легень при підвищеному АГ). 2. Одночасно вводять фуросемід 60-80 мг внутрішньовенне струминне. III. Медикаментозна терапія набряку легень при низькому AT: 1. У цієї категорії пацієнтів можуть бути використані лише препарати з групи симпатоміметиків: - дофамін (або допамін) 4% розчин 5 мл (200 мг) розводять в 250-500 мл 5% розчину глюкози або фізіологічного розчину та вводять внутрішньовенно крапельно 2-5 мкг/кг/хвилину (5-10 крапель/хвилину), поступово збільшуючи швидкість інфузії до отримання клінічного ефекту. 2. Після стабілізації систолічного AT на рівні не менше 100- 110 мм рт.ст. внутрішньовенно струминно можна ввести фуросемід 60-80мг. Примітка: • Серцеві глікозиди не використовуються для надання допомоги при набряку легень. їх позитивна інотропна дія при гострій серцевій недостатності не може бути реалізована в повній мірі. А їх аритмогенний та токсичний ефект на тлі ішемії, запального процесу, гіпоксії, гіперкатехоламінемії проявляються рано, навіть при призначенні мінімальних доз. • Еуфілін - при набряку легень є допоміжний засіб та може використовуватись при бронхоспазмі. При гострому інфаркті міокарда еуфілін протипоказаний. • Преднізолон - використовується в комплексній терапії набряку легень при зниженому AT (60-90 мг внутрішньовенне). Джерело інформації: 1. Дж.М.Катэрино.С.Кахан. Медицина неотложных состояний. - М., Медпрессинформ, 2005.-334с.
|