Погода в Украине

 
Locations of visitors to this page

- Ты представляешь, мне в последнее время совсем спать не дают: по ночам  такой шум стоит, что просто ужас - моему соседу, видите ли,  практиковаться надо!
- Он что, музыкант?
- Нет, хирург.

КУПІРУВАННЯ НАБРЯКУ ЛЕГЕНЬ

Загальні заходи включають:
1. Надання хворому сидячого положення з опущеними нижніми кінцівками.
2. Сублінгвально дати 1-2 таблетки нітрогліцерину, повторно через 5 хвилин (обов'язково проконтролювати АТ, при вираженій артеріальній гіпотензії нітрогліцерин не використовується). Можна також застосовувати аерозоль нітрогліцерину або ізосорбіду динітрату.
3. Внутрішньовенно струминно ввести 1-2 мл 1% розчину морфіну або 2 мл 0,25% розчину дроперидолу в 10 мл 5% розчину глюкози або фізіологічного розчину.
4. Провести оксигенотерапію шляхом інгаляції 100% зволоженого кисню через носові катетери з піногасниками (як піногасники застосовують пари 70-96% етилового спирту або 10% розчин антифомсилану).
5. Можна використовувати накладання венозних джгутів на нижні кінцівки.
Подальші етапи в лікуванні гострої лівошлуночкової недостатності полягають в диференційованому призначенні медикаментозної терапії в залежності від рівня AT:
І. Медикаментозна терапія набряку легень при підвищеному AT:
1. В першу чергу використовують препарати, що ефективно та швидко знижують AT (периферичні вазодилататори та гангліоблокатори):
- Нітропрусид натрію, вводять внутрішньовенне крапельне 30 мг в 250-500 мл 5% розчину глюкози з початковою швидкістю 30 мкг (6 крапель) в хвилину. В подальшому темп інфузії регулюють в залежності від динаміки AT.
- Або нітрогліцерин 1% - 2,0 мл розводять в 200-250 мл 5% розчину глюкози або ізотонічного розчину та вводять внутрішньовенне крапельне зі швидкістю 20-30мг/хвилину (5-7 крапель в хвилину), збільшуючи швидкість кожні 3-5 хвилин до появи клінічного ефекту (купірування набряку легень, систолічний AT не повинен зменшуватись нижче 100 мм. рт.ст.).
Особливо показане внутрішньовенне введення нітрогліцерину для купірування набряку легень при гострому коронарному синдромі.
- Або арфонад 250 мг розводять в 100-150 мл 5% розчину глюкози або фізіологічного розчину та вводять внутрішньовенне крапельне.
- Або пентамін 5% -1,0 мл розводять в 20 мл 5% розчину глюкози або фізіологічного розчину та вводять внутрішньовенне, дуже повільно під контролем AT.
- Або бензогексоній 2% -1,0 мл (вводити як пентамін).
Примітка: при введені гангліоблокаторів (пентамін, бензогексоній) рівень AT не повинен знижуватись більше, ніж на 1/3 від початкового рівня. Недоліки цих препаратів: можуть викликати неконтрольовану артеріальну гіпотензію, дія їх короткочасна.
2. Одночасно вводять фуросемід 60-80 мг внутрішньовенне струминне.
ІІ.Медикаментозна терапія набряку легень при нормальному AT:
1. Препаратами вибору є препарати нітрогліцерину (див. купірування набряку легень при підвищеному АГ).
2. Одночасно вводять фуросемід 60-80 мг внутрішньовенне струминне.
III. Медикаментозна терапія набряку легень при низькому AT:
1. У цієї категорії пацієнтів можуть бути використані лише препарати з групи симпатоміметиків:
- дофамін (або допамін) 4% розчин 5 мл (200 мг) розводять в 250-500 мл 5% розчину глюкози або фізіологічного розчину та вводять внутрішньовенно крапельно 2-5 мкг/кг/хвилину (5-10 крапель/хвилину), поступово збільшуючи швидкість інфузії до отримання клінічного ефекту.
2. Після стабілізації систолічного AT на рівні не менше 100- 110 мм рт.ст. внутрішньовенно струминно можна ввести фуросемід 60-80мг.
Примітка:
• Серцеві глікозиди не використовуються для надання допомоги при набряку легень. їх позитивна інотропна дія при гострій серцевій недостатності не може бути реалізована в повній мірі. А їх аритмогенний та токсичний ефект на тлі ішемії, запального процесу, гіпоксії, гіперкатехоламінемії проявляються рано, навіть при призначенні мінімальних доз.
• Еуфілін - при набряку легень є допоміжний засіб та може використовуватись при бронхоспазмі. При гострому інфаркті міокарда еуфілін протипоказаний.
• Преднізолон - використовується в комплексній терапії набряку легень при зниженому AT (60-90 мг внутрішньовенне).

Джерело інформації:
1. Дж.М.Катэрино.С.Кахан. Медицина неотложных состояний. - М., Медпрессинформ, 2005.-334с.