Діагностика інфаркту міокарда базується на трьох головних критеріях:
1. Клінічна картина больового синдрому (затяжний ангінозний біль протягом 20 хвилин або довше, що не відповідає на нітрогліцерин).
2. Реєстрація ЕКГ (якщо можливо то порівняти з попередніми плівками (найінформативніші ознаки: елевація або депресія сегменту ST, патологічний зубець Q).
3. Визначення біохімічних маркерів некрозу міокарда (КФК- МВ, міоглобін, тропонін Т та І). Специфічні та найнадійніші - підвищений рівень серцевого тропоніну Т та І.

Джерело інформації:
1. Лутай М.І., Пархоменко О.М., Шумаков В.О. IXC. Класифікація. Принципи профілактики і лікування.-Київ.- Здоров'я.-2002.- 47с.
2. Лечение инфаркта миокарда с элевацией сегмента ST. Основные положения рекомендаций Американского колледжа и Американской ассоциации кардиологов.-2004. // Серце і судини.-2005 .-№2.-С. 19-26.