Погода в Украине

 
Locations of visitors to this page

Нарушителями правил дорожного движения не рождаются - ими умирают!

ВІДНОВЛЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ

Відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів виконують уразі їх обструкції. Причинами обструкції можуть бути: западання язика та надгор¬танника або сторонні тіла (рідкі чи тверді). У першому випадку викорис¬товують потрійний прийом Сафара (перерозгинання голови у атланто¬потиличному суглобі, виведення вперед нижньої щелепи та відкривають рот). Якщо причиною обструкції є наявність рідких сторонніх тіл: голову хворого повертають на бік, застосовують механічні або електричні аспіратори. У випад¬ку наявності сторонніх твердих тіл проводять зовнішні прийоми (постукування по міжлопаточній ділянці, піддіафрагмальний поштовх). У разі їх неефек¬тивності виконують пальцем ревізію ротоглотки з наступним  видаленням стороннього тіла.
1. Запрокидання голови і виведення нижньої щелепи.
Показання:
• негайна допомога при загрозливому розладі прохідності дихальних шляхів;
• полегшення дихання при загрозливому пригніченні центральної нервової системи (дія отрут, медикаментозних засобів тощо);
• затулення дихальних шляхів м'якими тканинами (западіння язика тощо).
Протипоказання:
• підозра на ушкодження шийного відділу хребта;
• патологія шийного відділу хребта (ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондилоартрит);
• синдром Дауна (неповна осифікація і підвивих шийних хребців C1-C2).
У дітей до 5 років перевага надається збереженню голови у нейтральному положенні.
2. Введення повітровода через рот.
Показання:
• повна або часткова обструкція верхніх дихальних шляхів;
• затиснуті щелепи у потерпілих з розладами свідомості;
• необхідність очищення рото- і гортаноглотки.
Протипоказання:
• переломи щелепи та зубів.
Ускладнення:
• блювання;
• бронхоспастична реакція.
1. Введення повітровода через ніс (назофарингальний варіант).
Показання:
• травма зубів і ротоглотки;
• неефективна прохідність дихальних шляхів після введення ротоглоткового повітровода (при правильному його розміщенні);
• обструкція верхніх дихальних шляхів у притомних потерпілих.
Протипоказання:
• травма носа;
• перелом основи черепа;
• порушення коагуляції.
2. Вентиляція ручним портативним апаратом (маска мішок).
Показання:
• відсутнє або неадекватне спонтанне дихання
Протипоказання:
• підозра на регургітацію;
• травми і переломи лицьового черепа;
• пошкодження трахеї;
• трахеостравохідна нориця;
• повний шлунок.
Гостре розширення шлунка повітрям ліквідується введенням назогастрального зонда.
У разі неефективності зазначених методів відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів виконують інтубацію трахеї через рот або ніс (окремий еталон) або створюють допоміжний дихальний шлях (трахеостомія, крикотиреоїдотомія, пункція крикотиреоїдної зв'язки).

Відразу після відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів слід провести оцінку наявності та стану самостійного дихання. При відсутності у пацієнта самостійного дихання, необхідно розпочати штучну вентиляцію легень способом рот до рота:
або способом з рота в ніс:


Рис.1 

У разі неефективності вказаних методів пацієнту проводять штучну вентиляцію легень за допомогою респіратора.
Після відновлення самостійного дихання слід перевірити діяльність серцево-судинної системи. У разі встановлення зупинки кровообігу виконують відповідні реанімаційні заходи (окремий еталон).


Джерело інформації:
1. Іванюшко В., Канюк И. Анестезія та інтенсивна терапія: Навч. посіб. для лікарів-інтернів за фахом "Анестезіологія".-Львів: Каменяр.-2005.-285 с.
2. Посібник з практичних занять з анестезіології та реаніматології. За ред. Л.В.Усенко.-Київ: Здоров'я.-1993.-320с.
3. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В.,Ткаченко P.O. Анестезіологія, реаніматологія та інтенсивна терапія: Підручник.- Київ: Вища школа, 2003.-399с.