Погода в Украине

 
Locations of visitors to this page

Хлынул сильный дождь:
Уцепилась за траву
Стая воробьев.

Основні напрямки удосконалення організації медичної допомоги при дорожньо-транспортних травмах на догоспітальному етапі
Написав Д.О. Яременко, О.Г. Шевченко, О.О. Зайцев, Н.П. Довбій, Р.В. Ефімов; м. Харків   

Незважаючи на зниження абсолютних і відносних показників дорожньо-транспортного травматизму та смертності від транспортних травм згідно статистичних даних МОЗ України [1] питання надання своєчасної та кваліфікованої медичної допомоги постраждалим у ДТП не втрачає своєї актуальності й насьогодні. За даними літератури, в Україні на кожні 100 постраждалих у ДТП гине 15-18 чол. у той час, як у країнах ЄС цей показник складає від 4 до 6 загиблих на 100 травмованих. Найбільш частою причиною смерті від дорожньо-транспортних травм (ДТТ) є

поєднані, множинні та черепно-мозкові травми [2, 3]. Кількість таких пошкоджень у структурі ДТТ у останні роки значно збільшилася, що обумовило зріст летальності серед травмованих у ДТП з 14,2 до 25% [4, 5], а також подовження термінів непрацездатності. Одним із провідних факторів, що сприяють зменшенню кількості тяжких наслідків дорожньо-транспортних травм, с своєчасне та якісне надання екстреної медичної допомоги травмованим. В зв'язку з цим метою нашого дослідження стало визначення необхідних заходів для покращання організації та підвищення рівня якості надання медичної допомоги потерпілім у ДТП на догоспітальному етапі.
Матеріал та методи
Вивчені і проаналізовані питання організації і надання екстреної медичної допомоги травмованим при ДТП у Харківській області на до. госпітальному етапі. Проведено аналіз статистичних даних з ДТП у 1997-2001 рр., одержаних в Управлінні ДАІ УМВС України Харківської облдержадміністрації, а також експертний аналіз 898 Карт виїзду швидкої медичної допомоги з приводу ДТП у 2000-2001 рр.
Результати та їх обговорення
За даними ДАІ протягом 1997-2000 рр. динаміка ДТП в Україні мала незначну, але чітку виражену тенденцію до зниження на 3,5-4,8% кожного року. В результаті цього у 2000 р. у порівнянні з 1997 р. кількість ДТП в країні знизилася на 12,1%. Але у 20001 р. році зареєстровано сплеск ДТП на 3,6%. При цьому кількість загиблих зросла на 15,4%.
При більш детальному аналізі цих даних виявлено, що в сільських районах і в областях з порівняно низьким рівнем урбанізації, де була зареєстрована менша кількість ДТП, летальність серед поранених під час ДНІ значно вища. Так, у м Києві, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській і Одеській областях незважаючи на те, що кількість ДТП перевищувала 2-3 тисячі на рік, кількість загиблих на 100 травмованих становила від 10 до14 чоловік. Поряд з цим, у сільськогосподарських областях, таких як Волинська, Житомирська, Полтавська, Чернівецька та ін., в яких щорічно реєструється значно менше випадків ДТП, кількість загиблих на 100 поранених досягає 17-21 особи.
У Харківській області зріст кількості ДТП у минулому році у порівнянні з попереднім роком становив +10,5%, але показник риску тяжкості наслідків ДТП дещо зменшився: з 11,2 у 1997 р. до 10,5 загиблих на 100 травмованих у 2001 р.
Одержані дані підтверджують положення, що одним з провідних факторів, які обумовлюють високу летальність при ДТП, насамперед є недостатній рівень організації та надання першої медичної допомоги травмованим, що яскраво проявляється у сільськогосподарських районах, для яких характерні розсередженність населених пунктів і недостатній розвиток телефонного зв'язку з віддаленими районами. Але питання підвищення оперативності та якості роботи служби швидкої допомоги с актуальними як для сільської місцевості, так і у містах.
Служба швидкої медичної допомоги м. Харкова об'єднує станцію швидкої медичної допомоги з багатопрофільним стаціонаром лікарні швидкої допомоги. У складі Станції створені всі необхідні структурні підрозділи, що передбачені наказом МОЗ України від 19.06.1996 р. № 175.
Позитивним в роботі ШМД є наявність на кожній з підстанцій високо профільних спеціалізованих бригад, а також бригад інтенсивної терапії, які спроможні надавати екстрену медичну допомогу у найскладніших ситуаціях. Всі спеціалізовані бригади, крім психіатричних, цілком можуть замінювати одна одну. При необхідності на будь-який виклик, зокрема й з приводу ДТП, може виїхати бригада іншого профілю. Оперативність інформації для своєчасного виїзду ШМД на місце події забезпечується завдяки роботі автоматизованої системи диспетчерської служби ШМД і стовідсоткового забезпечення виїзних бригад радіо-телефонним зв'язком. З метою забезпечення більш швидкого доїзду до постраждалого і своєчасного надання медичної допомоги з 1995 р. на одній з підстанцій було організовано роботу виїзних бригад в режимі оперативного чергування: після закінчення обслуговування виклику і госпіталізації хворого, наступний виклик бригади ШМД здійснюється по рації, радіотелефону або телефону під час руху або в вузловій точці очікування, що зазначена в районі обслуговування для цієї бригади. Такий режим роботи дозволяє здійснювати мінімальну кількість заїздів на підстанцію, забезпечити істотну економію матеріально-технічних ресурсів і значно підвищити оперативність у наданні медичної допомоги постраждалим [6]. Зокрема, незважаючи на те, що зріст кількості ДТП призвів до зросту кількості викликів з цього приводу на 31,1%, середній термін прибуття бригади ШМД до місця ДНІ від моменту надходження виклику становив у 2000 році 9,98±0,16 хв. і у 2001 році – 10,08±0,16 хв. Своєчасне прибуття ШМД на виклик (до 15 хв.) складало у ці роки відповідно 88,3 та 88,7%. Збільшився відсоток виїздів спеціалізованих бригад. Якщо у 2000 р. такими бригадами було обслуговано б0,7% викликів з приводу ДТП, то у 2001 р. – 67,3%.
Погіршення економічної ситуації в країні за останні роки не загаяло позначитися на роботі та оснащенні служби ШМД необхідними медикаментами, медичним обладнанням та санітарним автотранспортом: насьогодні бригади ШМД, які обслуговують виклики з приводу ДТП, забезпечені з медикаментів у повному об'ємі лише анальгетиками, медичне обладнання, а також засоби транспортної іммобілізації потребують свого обновлення, забезпечення населення бригадами швидкої медичної допомоги нижче за нормативне, зазначене відповідним наказом МОЗ України.
При аналізі Карт виїзду швидкої медичної допомоги з приводу ДТП було виявлено, що пошкодження кістково-м'язової системи спостерігалися у 575 (64,0%) випадків. Серед загальної кількості таких травм поверхневі ушкодження, рани, розтягнення та т. ін. складали 44,9%, переломи кісток і вивихи у межах одного сегменту – 17,7%, множинні та поєднані травми – 37,4%. При цьому екстреної медичної допомоги потребували 510 (88,7%) травмованих, у тому числі невідкладного проведення противошокових та реанімаційних заходів – 141 (24,5%) чоловік. У госпіталізації до спеціалізованого закладу мали потребу 517 (89,9%) постраждалих.
За результатами експертного аналізу необхідні протишокові та реанімаційні заходи не надавалися у 17 (12,1%) показаних для цього випадків і у 35(24,8%) об'єм таких заходів був неповним. Серед 369 травмованих, таких які не потребували інтенсивної терапії, необхідна екстрена медична допомога у повному обсязі була надана у 243 (65,9%) випадках. Недостатній обсяг заходів відзначений при наданні першої медичної допомоги 86 (23,3%) потерпілих, що у 5 випадках було обумовлене відмовою постраждалих від проведення медикаментозної терапії, зокрема від ін'єкцій. У більшості випадків недоліки у наданні медичної допомоги були пов'язані з погрішностями при здійсненні іммобілізації або П відсутністю, не проведенням обезболювання та необхідних заходів інфузійної терапії у показаних випадках. У 40 (10,8%) травмованих з яких, 11 чоловік відмовились від проведення будь-яких заходів з медичної допомоги, остання не проводилася. Надання першої медичної допомоги в порядку само- і взаємодопомоги відзначено лише у поодиноких випадках.
Висновки
Аналізуючи вищенаведені дані приходимо до висновку, що з метою забезпечення своєчасного та якісного надання екстреної медичної допомоги травмованим у ДТП в роботі з удосконалення організації та надання швидкої допомоги необхідно передбачити такі основні напрямки:
- розробка та удосконалення засобів для надання медичної допомоги травмованим у ДТП, в тому числі більш досконалих засобів іммобілізації пошкоджень різних сегментів ОРА і засобів тимчасової зупинки кровотечі, сучасних медичних укладок для надання першої медичної допомоги, що використовуються у патрульних автомашинах і вертолітах, державному і особистому автотранспорті;
- удосконалення організації підготовки лікарів і середнього медичного персоналу з питань медицини невідкладних станів з урахуванням можливостей реалізації системи постійного та безперервного підвищення кваліфікації спеціалістів;
- розробка дійової системи підготовки робітників ДАІ та водіїв з надання першої медичної допомоги, розробка і впровадження сучасної програми навчання, методичних і навчальних посібників;
- популяризація знань з питань само- і взаємодопомоги при травмах;
- використання передового досвіду в організації служби швидкої медичної допомоги, що забезпечує високу оперативність та якість її роботи (засоби зв'язку, організаційні схеми оптимального обслуговування населення, формування спеціалізованих бригад ШМД, сучасне медичне обладнання, повноцінне забезпечення необхідною апаратурою, медикаментами, засобами іммобілізації, відповідне технічне обслуговування для забезпечення дієздатності автопарку ШМД);
- розробка нових і оптимізація існуючих схем організаційних контактів з службами надзвичайних ситуацій;
- забезпечення населення виїзними бригадами швидкої медичної допомоги згідно нормативів, затверджених діючим наказом МОЗ України;
- пошук шляхів оптимального фінансування потреб служби швидкої допомоги та шляхів можливої економії виділених коштів.


Література
1. Гайко Г.В., Калашников А.В., Беседінський С.М. та ін. Стан та перспективи розвитку ортопедо-травматологічної допомоги в Україні: - Київ. - 2001. - 184 с.
2. Теодорикис К.А. О состоянии дорожной безопасности в странах Европейского союза // Вестник травматологи й ортопеди им. Н.Н.Приорова, -1998. - № 3. - С. 48-53.
3. Корж М.О., Танькут В.О., Філіпенко В.А. та ін. Медичні проблеми автодорожнього травматизму / Неотложная медицинская помощь. - Харків "Основа". - 2001. - С. 23-26.
4. Чемирис А.И., Нерянов Ю.М., Корчиков Д.Г. й др.. Опит организации помощи пострадавшим с множественной й сочетанной травмой в условиях крупного промышленного центра / ХШ з'їзд ортопедів-травматологів України: 36. наук. праль. - Київ; Донецьк. -2001.-С. 38-39.
5. Кудиевский А.В. Множественные и сочетанные повреждения при ДТП на трассе / ХШ з'їзд ортопедів-травматологів України: 36. наук. праць. - Київ, Донецьк.-2001.-С. 42-44.
6. Василенко Л.И., Червоний Д.М. Влияние организации работы бригад СМП в режиме ожидания на их оперативность / Неотложная медицинская помощь. - Харків: "Основа". - 2001.- С. 85-88.